В Україні планують запровадити скринінг прямих іноземних інвестицій

До Верховної Ради України внесено проєкту Закону «Про скринінг прямих іноземних інвестицій» №14062, що має на меті запровадження сучасного механізму оцінки та контролю за інвестиціями іноземних компаній та осіб у стратегічні галузі української економіки.

Контекст і мета законопроєкту

Необхідність ухвалення закону зумовлена зростанням ризиків, пов’язаних із залученням іноземного капіталу у критично важливі сектори. Україна, яка переживає повномасштабну війну та відбудовує економіку, має потребу у додаткових запобіжниках, що унеможливлять політично вмотивований вплив через інвестиції та убезпечать операторів критичної інфраструктури, енергетичні компанії, оборонну промисловість та користувачів стратегічних надр.

Законопроєкт ґрунтується на європейських практиках, зокрема Регламенті (ЄС) 2019/452, який створив рамковий механізм для координації скринінгу іноземних інвестицій у державах-членах ЄС. Подібні системи вже діють у більшості країн ЄС та США (через діяльність Комітету CFIUS) і довели свою ефективність у зниженні ризиків для національної безпеки..

Сфери та об’єкти, що підлягають обов’язковому скринінгу

Проєкт закону передбачає, що скринінг є обов’язковим для інвестицій у три ключові категорії:

1. Критична інфраструктура
Інвестиції у підприємства, які є операторами критичної інфраструктури та здійснюють управління об’єктами, внесеними до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, підлягають обов’язковій перевірці. Йдеться, зокрема, про енергетику, транспорт, телекомунікації, оборонну сферу та інші чутливі сектори.

2. Стратегічні корисні копалини
Скринінгу підлягають інвестиції у суб’єкти господарювання, які користуються металічними рудами та неметалічними корисними копалинами, що мають стратегічне значення для економіки та обороноздатності держави. Перелік таких корисних копалин затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

3. Виробництво та обіг товарів військового призначення і подвійного використання
Усі інвестиції у підприємства, що займаються розробкою, виробництвом, модернізацією, ремонтом, транспортуванням, утилізацією та торгівлею товарами військового та подвійного призначення, підлягатимуть перевірці. Це дозволить уникнути потрапляння під контроль недобросовісного капіталу підприємств, що забезпечують обороноздатність України.

Критерії для проведення скринінгу

Процедура скринінгу застосовуватиметься до правочинів, за якими іноземний інвестор:

• набуває понад 25% голосуючих акцій (часток) у статутному капіталі підприємства, що підлягає скринінгу;
• отримує право призначати одноосібний виконавчий орган та/або більш як 50% складу колегіального виконавчого органу, а також можливість обирати понад 25% складу наглядової ради чи іншого органу управління;
• здобуває фактичну можливість блокувати рішення органів управління підприємства;
• отримує у власність чи користування майно підприємства, що належить до основних засобів, загальна вартість яких становить 10% і більше від балансової вартості активів такого суб’єкта.

Таким чином, скринінг охоплює не лише придбання контрольних пакетів акцій, але й угоди, що фактично забезпечують інвестору вирішальний вплив на діяльність українських компаній.

Процедура та вплив на угоди

Згідно з проєктом закону, процедура скринінгу може тривати до 90 календарних днів із можливістю продовження у випадку запитів додаткової інформації. Це означає, що всі інвестиційні угоди у зазначених сферах набудуть чинності лише після завершення повного циклу перевірки та отримання рішення про погодження.

Відповідно, дозволи на концентрацію суб’єктів господарювання Антимонопольним комітетом України у таких випадках надаватимуться лише після позитивного висновку щодо іноземних інвестицій. Це суттєво збільшить тривалість проходження угод, які підпадають під сферу дії закону.

Відповідальність за порушення

Проєкт закону передбачає систему відповідальності для інвесторів. Недотримання вимог щодо отримання погодження або порушення умов, визначених рішенням уповноваженого органу, може призвести до заборони інвестиції, анулювання погодження та розірвання відповідного правочину. Крім того, передбачена відповідальність за надання недостовірної інформації, а також відсутність гарантій захисту інвестицій у випадку невиконання законодавчих вимог.