Україна планує узгодити визначення суб’єктів малого та середнього підприємництва із законодавством ЄС
На виконання Рекомендації Європейської Комісії від 6 травня 2003 року № 2003/361/ЄС щодо визначення мікро-, малих та середніх підприємств Мінекономіки розроблено проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо узгодження визначення суб’єктів малого та середнього підприємництва із законодавством Європейського Союзу”.
Україна є державою‑кандидатом на вступ до Європейського Союзу, тому гармонізація національного законодавства з актами ЄС є обов’язковою. Рекомендація Європейської Комісії № 2003/361/ЄС визначає спільні критерії для віднесення підприємств до мікро‑, малих та середніх. Чинні українські норми відрізняються від цієї Рекомендації. Проект закону має на меті встановити єдині, прозорі правила класифікації суб’єктів підприємництва, підвищити якість статистичних даних та сприяти поглибленню інтеграції в єдиний ринок ЄС.
Законопроект вносить поправки до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» та до Закону «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно‑правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб». Головне нововведення — застосування трьох критеріїв для визначення категорії суб’єкта господарювання: середня кількість працівників (у еквіваленті повної зайнятості), обсяг чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік та/або балансова вартість активів на кінець року. Ці критерії відповідають Рекомендації № 2003/361/ЄС і замінюють нинішній підхід, що ґрунтується лише на кількості працівників та обсязі доходів.
Нові критерії класифікації
- Мікропідприємництво
• Середня кількість працівників (за рік): ≤ 9
• Чистий дохід (річний): ≤ 2 млн євро
• Балансова вартість активів: ≤ 2 млн євро - Малий бізнес (що не належить до мікропідприємництва)
• Середня кількість працівників (за рік): ≤ 49
• Чистий дохід (річний): ≤ 10 млн євро
• Балансова вартість активів: ≤ 10 млн євро - Середній бізнес (що не належить до мікро- та малого бізнесу)
• Середня кількість працівників (за рік): ≤ 249
• Чистий дохід (річний): ≤ 50 млн євро
• Балансова вартість активів: ≤ 43 млн євро - Великий бізнес
• Перевищує наведені вище критерії; не відноситься до МСП
Інші важливі положення
- Заміна посилань на Господарський кодекс. Положення Закону про МСП тепер використовують визначення «суб’єктів малого» та «суб’єктів середнього підприємництва» із Закону про особливості регулювання юридичних осіб, що уніфікує термінологію.
- Розширення переліку суб’єктів господарювання. Суб’єкти господарювання визначаються як юридичні особи будь‑якої організаційно‑правової форми та форми власності та фізичні особи‑підприємці.
- Групи підприємств. Якщо суб’єкт господарювання подає консолідовану фінансову звітність, його відповідність критеріям визначається за показниками всієї групи юридичних осіб.
- Облік суб’єктів, що не ведуть бухгалтерського обліку. Суб’єкти, які за Законом про бухгалтерський облік не зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, отримують статус мікро‑, малого або середнього підприємництва без урахування критерію балансової вартості активів.
- Обмеження для державної та комунальної участі. Юридичні особи, у статутному капіталі яких 25 % або більше належать державі чи органу місцевого самоврядування (за винятком громад з бюджетом < 10 млн € і населенням < 5 000), не можуть вважатися мікро‑, малими або середніми підприємствами.
- Офіційний курс євро. Для визначення відповідності фінансовим критеріям застосовується середній офіційний курс гривні до євро за відповідний рік, розрахований Національним банком України.
- Зміна категорії лише після підтвердження протягом двох років. Якщо показники підприємства перевищують або не досягають встановлених критеріїв, перехід до іншої категорії відбувається лише після підтвердження результатів два роки поспіль.
У випадку прийняття, закон набуде чинності через рік після опублікування.